Це актуально

Шановні молоді колеги!

    

   Раджу:

       Ознайомитися із виданням:

        Філякіна, Лідія.

               Як запам’ятати таблицю множення: - К. : Вид. дім

        «Шкіл. світ» : Вид. Л. Галіцина, 2006. – 104 с., [4] арк.. – 

        (Б-ка «Шкіл. світу»).

              Основою посібника є оригінальна авторська методика, яка пропонує

        різні підходи до вивчення таблиці множення. За цією методикою учні разом

       із вчителем досліджують таблиці та відшукують «ключі-коди» для їх 

       запам’ятовування. У грі, здогадках, діалозі легко засвоюється програмовий матеріал 

      2-3 класів з математики.   

Незабаром в навчальних закладах відбудуться новорічні ранки. 

Буду рада, якщо даний фрагмент сценарію казки «Пригоди в зимовому лісі» стане вам у пригоді!

Фрагмент сценарію новорічної казки 

"Пригоди в зимовому лісі"

Ведуча.

-         Кажуть, під Новий рік трапляються різні цікаві пригоди. Про одну ми вам розповімо.

              Ліс. Заметіль. Із торбиною на спині лісом крокує дідусь.

Дідусь.

-         Ху! Оце завірюха! Оце мете! Зовсім дороги не видно!

Напевно залишаться школярі без ялинки…

   При такій заметілі аби з дороги не збитися!

Яка там ялинка!

   А куди ж це стежка поділась? Мабуть таки заблудився!

   Оце халепа!

   Та й заморився ж я…Сяду, трошки відпочину, сил наберуся..

                                      (Засинає)

         Заметіль посилюється. Падає густий сніг.

                              ( Танок Заметілі )

З’являється Вовк, який везе Лисицю на санчатах.

Вовк.

-         Та злазьте вже, кумонько! Обридло мені Вас по лісі возити!

Лисиця.

-         Ой, кумоньку, ще трішки, бо ж дуже лапка болить! Та й торба важкенька. Он, скільки риби ми з тобою наловили!

Вовк.

-         Не ми, а я! Ще б трішки – і хвіст мій до ополонки примерз би. (Показує хвоста). А ти, рудохвоста,  все бігала та приказувала своє:

«Ловись, рибко, велика і маленька! Ловись, рибко, велика і маленька!». (Перекривлює Лисицю).

Лисиця.

-         Не нервуй, Вовчику! Подивись, рибки нам на всі новорічні свята вистачить!

                 (Вовк сумно зітхає та везе Лисичку далі.

         Аж раптом бачать когось під ялинкою).

Вовк.

-         А це що за лихо?! (Обходять його). Людина?  З торбою?  В лісі?

Лисиця.

-         Певно по рибу прийшов…

Вовк.

-         Бідолаха… (Зітхає) Не наловить, хвоста ж немає в нього!

Лисиця.

-         Давай залишимо йому рибину. Хай святкує! Що ж, ми не люди?

         

    (Вкладають рибину в мішок та прямують далі лісом.)

(Заметіль посилюється. Аж раптом віхола стихає. Стає чути ніжну мелодію. З’являються Сніжинки. Танцюють танок.)

Сніжинка 1.

-         Хто це? Дід Мороз?

Сніжинка 2.

-         Та ні! Ведмідь!

Сніжинка 3.

-         Не схоже! Це ж людина!

            Сніжинка 4.

-         Що привело його до лісу? За чим прийшов?

                     (Переглядаються)

Сніжинка 5.

-         Торбина? Що ж покладемо в ню йому?

Сніжинка 6.

-         Ой, сестроньки, я знаю! Морозива! На що ж іще ми здатні? Цього у нас доволі.

Сніжинка 7.

-         А діткам ласощами стане! Кладім, мерщій!

Сніжинка 8.

-         Зрадіє дітвора. А нам у заметіль пора!

                            (Кладуть морозиво та біжать геть)

                                 (Знову чути, як гуде віхола.

Аж тут починає лунати весела новорічна мелодія.

На сцену вибігають звірята, які бавляться сніжками…)

              Ведмідь.

-         Досить вже, досить! Буде ще час повеселитися! Новий рік на порозі!

Білочка.

-         Так, роботи в нас ще багато. Святковий стіл як слід підготувати…

Кіт.

-         А ви, Білочки, горішків припасли до свята?

Білочки (разом).

-         Авжеж!

Заєць.

-         А я моркви восени з людських городів трохи наносив.

Ведмідь.

-         Влітку бджоли медом поділилися. Отож, поласуємо! (Задоволено потирає  свого живота.)

       

              Білочка 1. (Звертається до Кота.)

-         А ти, приблудо, мабуть недарма від господаря утік? Певно щось накоїв?

Кіт.

-         Накоїв,  накоїв…  Цілу грудку  сиру стягнув із холодильника. Господар так розсердився, що прийдеться мені тут із вами зимувати. (Сумно зітхає).

Білочка 2.

-         Не журись! Де троє, там і четверо! Перезимуємо!

(Всі разом).

-         А це хто?!

             Заєць.

-         Борсук? Та ні! На їжака – так завеликий!

Білочка  1.

-         От лихо! Що за звір?

(Прислухаються)

Кіт.

-         Хропе, як трактор!

Всі разом.

-         Та це ж людина!!

Білочка 2.

-         Що за лиха година привела його до лісу?

Ведмідь.

-         З торбинкою… Мабуть прийшов за чимось.

Всі разом.

-         За чим?!

Заєць.

-         Яка різниця!  Поділимось. Оце  - морквина. (Подає).

Ведмідь. (Подає).

-         Це меду трохи.

Кіт. (Подає).

-         Сиру вділю.

Білочки (Подають горішки).

(Разом).

-         Стане на добру неділю!

(Продовжують гратися і біжать геть)

       

                        (Заметіль посилюється.)

           

       (Одночасно одна навпроти іншої з’являються

дві Баби Яги.

                  (Обидві із ножовками в руках і на мітлах.)

            І.     

          -   Ти хто?

           ІІ.

-         А ти хто?

І.

-         Я – Баба Яга! А ти хто?

ІІ.

-         Я – теж Баба Яга! Ти з якого лісу?

І.

-         Я з Михайлівського. А ти з якого?

ІІ.

         -   Я з-під Лаврівки. Там сосни такі гарні! М’яку посадку робити дуже зручно! ( б’є мітлою по підлозі і присідає).

            І.

-          Диви, куди це ми потрапили? А ялинка яка гарна.

 ІІ.

-         Тиждень топити будемо, дров багато буде, бо газ відключили, холодно, б-р-р.

І.

-         Диви, маленькі чоловічки. Та які чистенькі, красиві, шустренькі.

ІІ.

-         Зараз ми їх візьмемо і в темний чулан.

І.

-         Ні, краще підсмажимо. Ви зараз признаєтесь чого ви тут зібралися?

ІІ.

-         Чого мовчите?

І.

-         Ну добре, ми потім з вами поговоримо (дістає черпак). Перша, перша, я другий, виходь на зв’язок. З ялинкою і цією малечею не впоратись.

ІІІ. (Голос із-за ялинки): Другий, другий, я перша, чую добре. Вилітаю надзвуковою системою „Мітла-2017”. Ваша Бабуся Яга.

(Звучать незрозумілі звуки. З-за ялинки вилітає Баба Яга).

І.

-   Богине, красуне, наша діамантова, ти все у нас можеш.

ІІІ.

-         Ой, які гарні, пухкенькі, м’якенькі, отак би зразу всіх і з’їла.

І.

-         Проблемка…

ІІ.

-  Ніяк нам не спилити!

ІІІ.

-         Що ж робити? Давай допоможу!

 (Пилять вже утрьох. Звуки стають все голоснішими)

                           Всі разом:

-         Раз, два, три, взяли!  

              (Падають усі троє на землю)

                      (Прокидається дідусь, лякається)

Дідусь.

-         Ой-йой-йой!

Ану геть, капості! Оце заснув! Ще б трохи і в пекло попав би! От що значить на морозі задрімати!

-         А це що? Риба, мед, морквина…  Настала дивная година.

Звідкіля гостинці? Ну й дивина!

Та думка в голові одна! Ялинки ждуть всі! От біда!

Та хоч би замаячіла б де одна!

                         (Придивляється)