Радимося з батьками

    Ваша дитина стала школярем. З яким хвилюванням ви чекали цього моменту!

    Ви прагнете, щоб у неї все склалося якнайкраще?

    Прислухайтеся до простих порад досвідчених педагогів та психологів!

                 Пам’ятка батькам першокласника

1.     Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2.     Не підганяйте дитину, бо розраховувати час – це ваш обов’язок.

3.     Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона працює та витрачає сили.

4.     Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді сама все розповість.

5.     Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

6.     Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочити 10-15 хв.

7.     Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А якщо вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся»,  «ти все вмієш», «спробуймо поміркувати разом», згадай, як пояснював вчитель».

8.     Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли її щось турбує. Найчастіше це показники втоми чи перевантаження.

             Дитину не карають:

1.     За те, що вона чимось  не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий та впертий, сангвініка – за рухливість, флегматика за повільність, неврівноваженого – за плаксивість.

2.     Під час їжі.

3.     Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.

4.     За необережність, а вчать  обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений або порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

5.     На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

6.     При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої – злорадство, а це погіршить їх взаємини.

7.     За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх  вчинків остаточно формується до 18 років, у хлопців – до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п’яти років.

8.     Поспішно, не розібравшись: краще пробачати десятьох винних, ніж покарати одного невинного.

    Реакція батьків на вчинок дитини  має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності, люті, гніву, Не слід погрожувати дитині, краще попередити, Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є  шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.